Центробанки по всьому світу тестують цифрові валюти (CBDC), і основним технологічним вибором для них часто стає блокчейн. Це не про криптовалюту для спекуляцій, а про трансформацію самої основи грошей. Замість централізованих реєстрів, цифрова валюта центробанків може працювати на розподілених технологіях, що змінює ролі традиційних банків та структуру фінансової системи.
Конкретна перевага блокчейну для CBDC – це прозорість і стійкість реєстрів. Кожна операція з цифровою гривнею фіксується в захищеному ланцюжку, що ускладнює шахрайство. Це також відкриває шлях до токенізації активів – від облігацій до нерухомості, коли вони можуть існувати у формі цифрових токенів в одній інфраструктурі з CBDC. Впровадження такої системи означає, що центробанк отримує потужний інструмент для монетарної політики, а користувачі – нові фінансові інструменти.
Майбутнє фінансів – це взаємодія між приватними цифрові активами та державними CBDC. Уявіть гаманець, де поряд з токенізованими акціями або товарами лежить цифрова гривня, а розрахунки відбуваються за лічені секунди на основі розподілених реєстрів. Це вимагає глибокої модернізації всієї банківської інфраструктури, але результат – це нова ефективність та доступність фінансових послуг для кожного.
CBDC та блокчейн: трансформація внутрішньої банківської механіки
Забудьте про CBDC як про просту цифрову банкноту. Ключова трансформація відбудеться в серці центробанків – у системах реєстрів та розрахунків. Замість централізованих баз даних, розподілені реєстри на основі блокчейну можуть стати новою основою для критичної фінансової інфраструктури. Це означає перехід від закритих систем до прозорих, взаємопов’язаних мереж, де дані про транзакції CBDC синхронізуються між центробанком та комерційними банками в реальному часі.
Роль блокчейну: впровадження технології розподілених реєстрів дозволить автоматизувати ключові процеси. Наприклад, програмовані смарт-контракти можуть керувати:
- Автоматичним списанням податків при отриманні зарплати в цифровій валюті центробанку.
- «Розумними» соціальними виплатами, кошти з яких можна витрачати лише на певні категорії товарів.
- Миттєвими міжбанківськими розрахунками, що зменшить ризики та витрати.
Токенізація фінансових активів – логічний крок після CBDC. Коли центральний банк створює цифрову валюту, комерційні банки отримують інструмент для випуску токенізованих облігацій, акцій або навіть кредитів на тій самій базовій інфраструктурі. Це відкриває шлях до 24/7 ринків капіталу зі зменшеними витратами на посередників.
Однак майбутнє залежить від регулювання. Центробанкам потрібно визначити технічні стандарти для цієї нової системи, гарантуючи безпеку, конфіденційність та сумісність між різними платформами. Головне завдання – знайти баланс між інноваціями блокчейну та суворою стабільністю традиційної банківської системи. Успіх CBDC вимірюватиметься не лише фактом їх існування, а тим, наскільки ефективно вони перебудують застарілу архітектуру фінансів.
Технологічний вибір: DLT чи блокчейн?
Центробанкам слід обирати не конкретну технологію, а архітектуру, що найкраще відповідає їхнім цілям: розподілений реєстр (DLT) для приватних, контрольованих систем та публічний блокчейн для максимальної відкритості та децентралізації. Ключова відмінність – у рівні доступу та контролю над інфраструктурою.
Для CBDC модель приватного DLT часто ефективніша. Вона дозволяє центробанку зберігати повний контроль над емісією цифрової валюти та регулюванням, при цьому розподіляючи реєстр між обмеженим колом учасників – комерційними банками. Це пришвидшує транзакції, знижує витрати на врегулювання та забезпечує конфіденційність даних, недоступну в публічних мережах. Приклад – проєкт Jura Банку Франції.
Публічний блокчейн пропонує радикальну трансформацію: повну прозорість усіх операцій з цифрової валюти та відкритий доступ до інфраструктури. Однак це суперечить потребі центральних банків у захисті фінансової стабільності та контролі. Його майбутнє у банківській сфері – це токенізація активів (облігацій, акцій) та створення міжбанківських мостів на основі смарт-контрактів.
Практична рекомендація: гібридні моделі. Багато центробанків тестують системи, де ядро CBDC працює на приватному DLT, але з можливістю програмної взаємодії (через API) з публічними блокчейн-мережами. Це відкриває шлях до токенізації реальних активів та автоматизації розрахунків, не підриваючи ролі регулятора.
Контроль грошової маси в реальному часі
Центробанк отримує прямий інструмент для впливу на економіку через програмні правила CBDC. Цифрова валюта на основі розподілених реєстрів дає змогу відстежувати кожну одиницю в мережі. Аналітики отримують дані про швидкість обігу, точки застосування та застій коштів. Це фундамент для прийняття рішень щодо процентних ставок або програм стимулювання.
Технічна інфраструктура для миттєвого регулювання
Впровадження CBDC вимагає створення нової системи. Розподілені реєстри або блокчейн: технології баз даних, де кожна транзакція фіксується в реальному часі. Центробанк може програмно обмежити використання валюти для певних цілей або регіонів. Наприклад, токенізація цільової допомоги з контролем термінів використання. Це трансформація ролі центробанків від опосередкованого спостереження до прямого управління потоками.
Контроль грошової маси перестає бути квартальною статистикою. Банківська система працює з цифровими активами центрального банку, що змінює механізм резервування. Регулювання стає динамічним: можна автоматично змінювати параметри CBDC для стримування інфляції в окремих секторах. Майбутнє фінансів – це інтеграція цифрових валют центральних банків з приватним сектором розподілених фінансів (DeFi).
Програмовані державні виплати
Запроваджуйте CBDC на основі розподілених реєстрів для автоматизації соціальних та субсидійних платежів. Ця цифрова валюта дозволить центробанку встановлювати чіткі умови використання коштів. Наприклад, дитячу допомогу можна запрограмувати так, щоб токенізовані кошти витрачалися лише на оплату товарів для дітей у сертифікованих магазинах, а субсидії на комуналку – автоматично спрямовувалися на рахунки постачальників послуг.
Інфраструктура для цільового розподілу
Ключем є створення гібридної інфраструктури, де центральний банк контролює емісію CBDC, а комерційні банки обслуговують клієнтські гаманці та відповідають за KYC. Технологія блокчейн гарантує прозорий та безпомилковий розподіл коштів, усуваючи посередників та витоки. Кожна виплата фіксується в загальнодоступному реєстрі, що підвищує довіру до системи.
Така трансформація банківської системи змінює ролі учасників: центробанк отримує інструмент реалізації точної монетарної політики, а комерційні банки переходять до ролі операторів цифрової інфраструктури та консультантів. Впровадження програмованих CBDC – це крок до майбутнього, де державна підтримка досягає кінцевого бенефіціара без втрат, а регулювання здійснюється через код.
