Для роботи з цифровими активами в Україні потрібно чітко розуміти нормативно-правове регулювання у сфері фінансів. Основні положення зосереджені на правилах KYC (Know Your Customer) та AML (Anti-Money Laundering). Їхня мета – боротьба з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Незнання цих норм призводить до значних санкцій з боку регулятора.
Процес починається з ідентифікації та верифікації клієнтів. Це означає, що перед відкриттям рахунку чи обміном криптоактивів компанія зобов’язана перевірити ваші документи. Наприклад, при реєстрації на українській біржі або в сервісі P2P-обміну вас попросять надати скан паспорта та селфі для підтвердження особи. Це не формальність, а правові вимоги.
Постійний моніторинг операцій – друга критична складова. Фінансові установи аналізують ваші транзакції, щоб виявити незвичайну активність, як-от раптові великі перекази з гаманців, пов’язаних із сумнівними майданчиками. Ваша відповідність (комплаєнс) цим правилам захищає не лише бізнес, але й власні активи від блокування.
Завершальним елементом системи є регулярний внутрішній аудит та звітність. Компанії повинні мати чіткі процедури, які демонструють їхню діяльність регуляторам. Для користувача це означає, що серйозні платформи завжди мають опубліковану політику AML/KYC, з якою ви погоджуєтесь. Робота з тими, хто ігнорує ці законодавчі вимоги, створює ризики для ваших коштів.
KYC/AML: законодавство та практичні вимоги
Для початку роботи з клієнтом потрібно провести базову ідентифікацію за паспортом або ID-карткою, але це лише перший крок. Основні вимоги законодавства зосереджені на постійній верифікації: перевірка джерела коштів та фактичного бенефіціарного власника. Наприклад, при внеску великої суми через банківський переказ з іншої країни, комплаєнс-відділ повинен запитувати документи, що підтверджують законність цих грошей: договори, виписки, податкові декларації.
Нормативно-правове регулювання вимагає класифікувати клієнтів за рівнем ризиків. Користувач, який купує крипту на невеликі суми для щоденних платежів, і інвестор, який активно торгує на суми в сотні тисяч гривень, – це різні категорії. Для кожної категорії існують відповідні процедури AML: посилена перевірка для високоризикових клієнтів та спрощена – для низькоризикових.
Постійний моніторинг операцій – це не менш важлива вимога, ніж первинна перевірка. Системи аналізу повинні автоматично виявляти підозрілі патерни: раптові великі перекази на невідомі крипто-гаманці, швидке виведення коштів після вносу або активність з IP-адрес санкційних юрисдикцій. Виявлені аномалії потрібно документувати та, за необхідності, подавати повідомлення до Держфінмоніторингу.
Правові ризики для компанії при недотриманні положень KYC/AML серйозні: від великих грошових санкцій до кримінальної відповідальності керівників. Тому внутрішній аудит комплаєнс-процедур має бути регулярним. Аудитори перевіряють, чи всі вимоги регулювання виконуються на практиці, а не лише формально прописані в документах.
Ідентифікація клієнта: обов’язкові кроки
Перший крок – збір та верифікація базових даних. Для фізичних осіб потрібно отримати ПІБ, дату народження, реєстраційну адресу та ідентифікаційний номер. Підтвердження відбувається через скани офіційних документів (паспорт, ID-картка, водійське посвідчення) за допомогою технологій машинного читання (MRZ). Для юридичних осіб перевіряють витяг з ЄДР, статутні документи та дані бенефіціарних власників (з часткою понад 25%).
Оцінка ризиків та постійний моніторинг
Після первинної ідентифікації необхідно класифікувати клієнта за рівнем ризику (низький, середній, високий). Критерії: джерело доходу, країна резидентності, характер операцій. Наприклад, клієнт з України, що отримує кошти від контрагентів з юрисдикцій, які підпадають під міжнародні санкції, автоматично отримує підвищений рівень. Подальший моніторинг транзакцій має бути безперервним для виявлення підозрілих патернів: швидкі операції на великі суми, розмивання коштів через декілька гаманців, спроби обійти ліміти.
Основні вимоги нормативно-правового регулювання вимагають не лише первинних дій, але й процедур оновлення даних (ре-ідентифікація). Якщо сума одноразової операції клієнта перевищує 400 000 гривень або виникають сумніви в достовірності інформації, процес ідентифікації проводиться повторно. Це ключовий елемент для підтримки відповідності (комплаєнс).
Документування та внутрішній аудит
Кожен етап ідентифікації та прийняте рішення мають бути документовані. Це створює “слід” для аудиту. Внутрішні перевірки комплаєнс-служби мають оцінювати ефективність процедур KYC та виявляти прогалини. Потрібно знати, що законодавчі положення з боротьби з відмиванням грошей (AML) прямо визначають обов’язок компанії зберігати інформацію про ідентифікацію клієнтів протягом 5 років після завершення стосунків.
Практична рекомендація: інтегруйте рішення з відео-ідентифікації та біометричної верифікації для дистанційного обслуговування. Це не лише відповідає правовим вимогам регулювання, але й покращує досвід користувача, що критично важливо в криптосфері. Такі системи дозволяють автоматично перевіряти клієнтів проти списків санкцій та PEP (політично значущих осіб), знижуючи операційні ризики.
Моніторинг операцій: як здійснювати
Налаштуйте автоматизовані системи моніторингу для аналізу всіх транзакцій клієнтів у реальному часі. Основні параметри порогів залежать від профілю ризику: для нових користувачів криптогаманців це можуть суми від 30 000 грн, а для валютних обмінників – значно нижчі ліміти. Система має фіксувати підозрілі патерни: серії швидких операцій «поповнення-виведення», дроблення великих сум (смурфінг) або регулярні надходження коштів з адрес, пов’язаних з відмиванням.
Ключові сценарії та дії комплаєнсу
Створіть чіткі внутрішні положення, що описують дії співробітників при спрацьовуванні алертів. Наприклад:
- Операції з санкційними юрисдикціями: потрібно блокувати та ініціювати додаткову верифікацію.
- Резкі зміни в активності: клієнт, що раніше робив невеликі перекази на гаманець, раптом починає купувати криптовалюту на великі суми – це вимагає з’ясування джерела грошей.
- Спроби обійти ідентифікацію: використання однієї особистості для реєстрації кількох акаунтів.
Кожен випадок документуйте. Це необхідно для внутрішнього аудиту та наглядових органів. Нормативно-правове регулювання вимагає зберігати такі звіти щонайменше 5 років. Регулярно оновлюйте сценарії моніторингу, враховуючи нові схеми відмивання та зміни в законодавчих вимогах.
Від звіту до вдосконалення системи
Моніторинг – це цикл. Подача звітів про підозрілі операції (СПО) до Держфінмоніторингу не є кінцевою точкою. Аналізуйте власну статистику:
- Які сценарії спрацьовують найчастіше та чи виправдані вони?
- Скільки часу займає розгляд алерту від виявлення до рішення?
- Чи вистачає співробітникам знань для оцінки ризиків?
Ці дані – основа для оновлення профілів ризику клієнтів та політик AML. Боротьба з відмиванням коштів вимагає постійної адаптації. Знати потрібно не лише базові положення закону, а й конкретні механіки зловмисників у криптосфері, щоб ваша система відповідності залишалася ефективною.
Звіти про підозрілі транзакції: механізм дії та практика
Подайте звіт про підозрілу транзакцію (STR) негайно, як тільки моніторинг виявив операцію без економічного чи очевидного законного сенсу. Наприклад, регулярне надходження коштів на криптогаманець з подальшим миттєвим виведенням через міксер, або великі суми від анонімних користувачів на децентралізованих біржах. Затримка може спричинити санкції з боку регулятора.
Що потрібно знати про зміст звіту
Звіт має містити не лише дані ідентифікація клієнтів, але й детальний опис підозри. Вкажіть суму в гривневому еквіваленті, адреси гаманців, хеші транзакцій та зв’язок з іншими операціями. Поясніть, чому ця діяльність відхиляється від звичайної поведінки клієнта або схожа на схеми відмиванням грошей. Фактична верифікація клієнта на етапі KYC стане основою для цього аналізу.
Подача STR не означає автоматичного припинення співпраці з клієнтом. Криптобіржа або сервіс має продовжувати обслуговування, щоб не сповістити клієнта про перевірку. Однак подальші операції мають супроводжуватися посиленим моніторингом. Внутрішній аудит процедур допоможе оцінити, чи всі ризики були правильно ідентифіковані.
Правові наслідки та комплаєнс
Нормативно-правове регулювання вимагає цієї процедури як ключового елементу боротьба з фінансовими злочинами. Відповідність (комплаєнс) цим вимогам захищає бізнес від значних штрафів. Юридичний відділ має постійно оновлювати знання про зміни в законодавчі положення щодо AML. Основні помилки – це недостатня деталізація звіту та порушення строків подання.
Ефективна система STR є результатом синтезу: технологічного моніторингу транзакцій, глибокої ідентифікація клієнта та чітких внутрішніх протоколів. Це не формальність, а практичний інструмент захисту фінансової системи та репутації компанії в українському криптопросторі.